ПАРТЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до парте́р 1, 2. Судячи з плану 1858 року, ділянка "клинів" в [парку] Олександрії оформлялася партерною зеленню (Парк Олександрія.., 1949, 37).
2. спорт. Який використовує партер (у 3 знач.). Партерна боротьба.
3. спец. Який не потребує спортивних приладів, пристосований для виконання на арені, сцені (про циркові вправи). Партерна акробатика; // Який виступає на арені, сцені (про циркових артистів). Показали свою майстерність партерні гімнасти, які немов літали на сцені (Кучер, Чорноморці, 1956, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 77.