ПА́СИННЯ, я, с. Збірн. до па́синок 2. Се направо — То дерево життя: небесний грім Вершок його розтріскав, розколов.. Воно росте, пускає гілля вшир. Пускає пасиння нове довкола! (Фр., X, 1954, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 85.