ПАТИ́ЧЧЯ, я, с., діал. Збірн. до пати́к. Мокрина біля повітки ламала сухе патиччя на розпал (Козл., Ю. Крук, 1950, 41); Од вишень лишилось патиччя на спомин (Вирган, Квіт. береги, 1950, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 94.