ПАТРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до патру́ль. Крайнюк зійшов на сторожовик, який повертався з нічної патрульної служби до берега (Кучер, Голод, 1961, 207); // Який перебуває в патрулі, виконує обов’язки патруля. По шпалах крокує патрульний наряд (Воронько, Райком.., 1949, 48); Ішли чималий час, доки підійшли до краю лісу. Дивимось, — притулився під деревами патрульний танк (Ю. Янов., І, 1954, 55); // у знач. ім. патру́льний, ного, ч. Той, хто перебуває в патрулі, виконує обов’язки патруля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 98.