ПА́ХМУРНИЙ, а, е, діал. Хмарний. Як тілько темна та пахмурна Із неба зслизла чорна ніч, .. Троянці всі заворушились (Котл., І, 1952, 124); * Образно. Пообертались пахмурні дерева Туди, де літо за горбами зникло (Вирган, В розп. літа, 1959, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 100.