ПАШНИ́СТИЙ, а, е, діал. Буйний (про рослини). Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась — пашниста, зелена, як рута (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 381); // Пишний. Давно не було такого врожаю. Будуть і копи пашнисті, і снопи ряснисті (Гончар, II, 1959, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 104.