ПЕРЕБУДО́ВА, и, ж. Дія за знач. перебудува́ти, перебудо́вувати і перебудува́тися, перебудо́вуватися 1. — Ти, Лесю, кажеш,.. що мало дерев висадили. А я мрію про більше — про докорінну перебудову села (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 121); Велику допомогу вченим у перебудові їх досліджень на основі марксистсько-ленінської методології подавала Комуністична партія (Ком. Укр., 2, 1969, 53); — Як радісно знати, що перебудова людського суспільства і перебудова природи, глибоко захованих її підвалин почалась саме в нашій країні, — сказав Михайло Іванович (Довж., І, 1958, 484).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 131.