ПЕРЕБІ́ЛЬШЕННЯ, я, с. Дія за знач. перебі́льшити. В основі гіперболи лежать художні перебільшення зображуваного об’єкта (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 90); Схильний часом до перебільшень, він [Бальзак] завжди прагнув чогось далекого, нездійсненного (Рибак, Помилка.., 1956, 85); Письменниця [Л. Українка] критикує реакційний романтизм і натуралізм за перебільшення ролі героя в драмі (Іст. укр. літ., І, 1954, 657).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 127.