ПЕРЕ́ВЕСЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до пере́ве́сло. Знявши перевесельце і відділивши собі частину зілля, Вустя решту стала тут же паювати між чабанськими жінками (Гончар, Таврія, 1952, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 139.