ПЕРЕВЕ́СНИК, а, ч. Людина однакового віку з ким-небудь; ровесник, одноліток. В часи мого.. дитячого бурлакування був у мене перевесник мій, сусід і приятель, що у нас із ним була велика, зворушлива дружба (Вас., IV, 1960, 11); І зостався в усім околі З перевесників сам Охрім (Вирган, Квіт. береги, 1950, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 139.