ПЕРЕВИ́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до переви́снути. Стрічались [Дмитро і Марта] біля хутора в Дмитровому садку.. Розстелить він піджак на траві, посідають біля старої, навскіс перевислої [груші] дубівки (Стельмах, II, 1962, 354).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 140.