ПЕРЕВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Те саме, що обвінча́ти. Її перевінчали неволею.
2. Обвінчати всіх або багатьох, по черзі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 141.