Що oзначає слово - "перевіряти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕВІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. З’ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Ів., Вел. очі, 1956, 45); — Не будуть же там перевіряти — п’ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Донч., VI, 1957, 48).

2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Вільде, Сестри.., 1958, 455); — Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? — Нікого нема.. Я сам перевірив! (Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. — А бамажки [папери] де? — спитав Онисько. Рились-рились — бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Мирний, IV, 1955, 40).

3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з’ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай "щупати зуб", як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Довж., І, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки "маврітанський стиль", і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Л. Укр., III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з’ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Томч., Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, — та в свою чергу перевірила роботу подруги (Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким — чим, на кому — чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з’ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Ю. Янов., II, 1954, 20); Про їх бригаду "Правда" писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Стельмах, І, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, — усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Юхвід, Оля, 1959, 13).

Перевіря́ти (переві́рити) на що робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з’ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Донч., II, 1956, 39).

4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Еллан, II, 1958, 9); — Скажи прямо: прийшов перевіряти (Жур., Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: — Ну, вас, значить, не займай (Григ., Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Тют., Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він відкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Бойч., Молодість, 1949, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 142.