ПЕРЕГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПЕРЕГНА́ТИ, пережену́, пережене́ш, док., перех.
1. Йдучи, їдучи, пливучи і т. ін., випереджати, опинятися попереду; обганяти. Три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді, доганяючи й переганяючи один одного (Н.-Лев., І, 1956, 434); Хмари.. плавали по високому небі, одна одну доганяючи, одна одну переганяючи (Мирний, І, 1949, 345); Візник швидко їхав поряд трамвайної колії, а його щохвилини переганяли новенькі гуркотливі трамваї (Донч., II, 1956, 83); Шведські коні мчали хутко, а наш козацький кінь їх перегнав: примчав раніш од шведів (Ю. Янов., II, 1954, 123); * Образно. — Тру-ту-ту-у! — все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг, вона переганяє братів і тривожно трукає в їхніх головах (Стельмах, І, 1962, 74); // перен. Випереджати кого-, що-небудь у рості, ставати вищим від когось, чогось. [Оленка:] Там три дуби один одного переганяє. А біля них росте вже молоденький (Ірчан, І, 1958, 174); — Погляньте, товариш кореспондент, На нашу споруду, на цей монумент! І гордо кивнув на уквітчану арку, Що зльотом увись перегнала "пожарку" [пожежну вежу] (С. Ол., Вибр., 1959, 270); // перен. Досягати більших у порівнянні з ким-, чим-небудь успіхів, опинятися попереду когось, чогось у певному відношенні. Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Досв., Вибр., 1959, 352).
2. Женучи, переміщувати з одного місця на інше (звичайно худобу). — Завтра переганяйте корів на Грузьку (Тют., Вир, 1964, 193); // Переправляти з одного місця на друге (автомашини та інші транспортні засоби). Після закінчення польових робіт.. переганяють машини на центральну садибу МТС (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 93); [Вітровий:] Я піду човен пережену (Корн., II, 1955, 214); // розм. Змушувати кого-небудь змінити місце проживання, перебування або роботу, службу і т. ін. — Ми тутечки, — кажуть, — і обгніздились, і колодязі покопали, і обсіялись; як стануть нас на шляхи переганять, то пропали й ми, загине й худобина наша! (Стор., І, 1957, 229); Переганяли і тримали тут [у концтаборі] полонених з інших місць (Коз., Гарячі руки, 1960, 108); — Мене вже з одного місця на друге перегонили вісімнадцять разів (Вас., І, 1959, 145); — От флігель-другий одремонтують на зиму.. І Гашку переженуть із старого (Головко, І, 1957, 255); // перен., розм. Пересувати що-небудь з місця на місце. Мовчки переганяв [Ярема] цигарку з одного кута рота до другого (Стельмах, II, 1962, 218).
3. Женучи, змушувати перейти, переміститися через який-небудь простір, перепону і т. ін. Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу (Гончар, II, 1959, 238); // рідко. Йдучи, їдучи і т. ін., минати якийсь простір. — Перегнали вже ми Устєріки, Де Черемош Чорний з Білим збігся, І дісталися на більшу воду (Фр., XIII, 1954, 338).
4. Очищати, пересипаючи або пропускаючи через машину (звичайно зерно). Якось на тік привезли засмічене бур’яном зерно, і його довелося кілька разів переганяти на сортировці (Минко, Повна чаша, 1950, 98); Двічі перегонили [зерно] на віялці, трієрі (Горд., Дівчина.., 1954, 12); // Переміщати, проштовхувати кров (про серце). Якщо серце не переганятиме кров по жилах, то клітини голодуватимуть (Наука.., 7, 1958, 61).
5. Перетворювати в що-небудь інше шляхом перегонки. Перегнати, зерно на горілку; // Відділяти якусь складову частину. Переганяти молоко на сепараторі; // розм. Видобувати якусь речовину шляхом перегонки. — Що ж вона могла вилікувати? — Усякі рани.. і екзему виводили [мати]. — .. А чим же вона виводила? — Переганяли дерево-горіх… (Стельмах, II, 1962, 91).
◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) див. гре́чка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 149.