ПЕРЕГРУПУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перегрупува́ти і перегрупува́тися. Головнокомандуючий С. Камєнєв 11 серпня [1920 р. ] дав директиву командуючому Південно-Західним фронтом О. Єгорову про перегрупування частин 12-ої і 1 Кінної армій, що вели бої за Львів (Іст. УРСР, II, 1957, 192); З’єднання Федорова потребувало короткого перепочинку для перегрупування і підготовки до дальших боїв (Шер., В партиз. загонах, 1947, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 158.