ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над "Востоком" пролітають.. зграї егмонтських курей, морські ластівки — передвісники землі (Довж., Зач. Десна, 1957, 453); Період, коли ознаки захворювання невиразні і неясні, називається продромальним періодом (період передвісників), а неясні хворобливі явища — продромальними явищами, або передвісниками хвороби (Підручник дезинф., 1953, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 165.