ПЕРЕДОБІ́ДНІЙ, я, є. Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом. Була передобідня пора, сонце стояло високо, ледь просвічувалося крізь тонкі, напівпрозорі хмари і здавалося зовсім маленьким (Хор., Незакінч. політ, 1960, 142); Христю поклали на передобідній сон (Вільде, На порозі, 1955, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 171.