ПЕ́РЕДО́М, присл., діал.
1. Попереду. [Рябина:] Дивлюся, а то тота скажена Феська йде передом з коцюбою в руці, а за нею дітей-дітей півсела (Фр., IX, 1952, 399).
2. Раніше; спочатку. Передом мерли люде і в нас, а теперка ні (Сл. Гр.); Він був певний, що забобон мусить.. справдитися, як не передом, то опісля (Март., Тв., 1954, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 173.