ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем? (Л. Укр., V, 1956, 59); Максим Тадейович [Рильський] — поет-гуманіст, співець дружби і братерства народів — був також талановитим перекладачем видатних творінь світової літератури (Літ. Укр., 23.III 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 197.