ПЕРЕКОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех.
1. Колотити, збовтувати, перемішуючи все або більшу частину чого-небудь. Переколочувати розчин.
2. Колотити, збовтувати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 200.