ПЕРЕКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех., розм.
1. Красти у кого-небудь вкрадене ним. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї (Чуб., II, 1878, 156).
2. Красти все або багато чого-небудь одне за одним, поступово. Перекрасти багато речей.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 205.