ПЕРЕКУ́ПНИК, а, ч. Той, хто перекуповує що-небудь. Торговці — перекупники і спекулянти — прийшли пізніше.. Їх прийшла величезна юрба (Смолич, V, 1959, 8); Сільськогосподарська продукція [на Кубі] реалізується державним організаціям, а не перекупникам, як це було раніше (Ком. Укр., 1, 1961, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 209.