ПЕРЕЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. перелю́блять; док., перех., розм.
1. Перестати любити; розлюбити. Вулицею не пройти дівчині, Соломія з Тетяною за тинами перемовляються — хлопець перелюбив дівчину — додивляються, примічають — чи не виповнився, часом, дівочий стан (Горд., Дівчина.., 1954, 213).
2. Любити всіх або багатьох, одного за одним, одну за одною.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 220.