ПЕРЕМУДРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Те саме, що перемудрува́ти 1. — Ти, Завадка, щось мені надто сиромудрий. Аби ти, прошу я вас, не перемудрувався (Вільде, Сестри.., 1958, 488).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 233.