ПЕРЕМІ́ННИК, а, ч. Той, хто замінює іншого на якій-небудь роботі, службі. В неділю до перемінників почали приходити і з’їжджатися жінки, батьки та рідня (Стельмах, На.. землі, 1949, 307); Необхідно.. забезпечити дійсний вплив партії в роботі військових кутків, гуртків військових знань і т. ін., посилити участь у всіх видах військово-політичної роботи партійців, насамперед партійців-перемінників (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 227.