ПЕРЕОБТЯ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. переобтя́жуватися. Він дав згоду, незважаючи на всю свою переобтяженість, негайно ж взятися за вивчення, а далі й лікування сердешної пацієнтки (Смолич, II, 1958, 95); Їй уже не раз пропонували різні доручення, та вона посилається на свою переобтяженість по школі (Гур., Новели, 1951, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 239.