ПЕРЕО́РОК, рка, ч., розм. Переоране місце, проорана смуга на грунтовій дорозі. Вона дала остроги мотоциклові й потрусилася через груддя й переорки степової дороги (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 241.