ПЕРЕОФО́РМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переофо́рмити; // переофо́рмлено, безос. присудк. сл. Переоформлено по-новому зал, експонати якого відображають останній період життя і діяльності В. І. Леніна (Веч. Київ, 20.VIII 1962, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 243.