ПЕРЕПИСНИ́Й, а́, е́. Стос. до перепису.
∆ Переписні́ кни́ги — статистичні документи у Російській державі XVII — початку XVIII ст., складені на підставі подвірних переписів населення. У Ніжині, за даними переписних книг 1666 р., було 642 податні двори (Іст. УРСР, І, 1953, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 248.