Що oзначає слово - "переписувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех.

1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники? Так там можна засохнути над мертвим ділом або, переписуючи нікчемні, нікому, окрім архівних мишей, не потрібні папери, приєднати й власну особу до плеяди людей у мундирах (Хотк., І, 1966, 134); Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли зявився до дяді Вані на квартиру — допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Ю. Янов., II, 1954, 101); — Мені дуже сподобався романс "Азра". Чи не можна б його в вас переписати? (Н.-Лев., IV, 1956, 92); Бач, списки треба сьогодні переписати, бо на завтра ж у Щербанівку думає Давид (Головко, II, 1957, 135); * Образно. Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Рильський, І, 1956, 97); // розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін. — Завтра вранці перед уроками дам переписати. — Мені не треба переписувати. Ти поясни! (Донч., VI, 1957, 466); Ромась Колесов підвів голову від зошита, з якого переписував задачі, і промовив: — Не заважай, Курча! (Зар., Світло, 1961, 23); // Писати що-небудь заново, по-іншому. — На! зїж оце своє писання та хоч вдавися ним! Йди переписуй зараз наново (Н.-Лев., IV, 1956, 313); Товариш Ваген, як це потім виявилося, прибув до нас не випадково. Виступ Вагена, — а це розпалювало пристрасті. Поети переписували вірші. Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Кач., II, 1958, 16); По тому він зачеркнув "з презирством": написав "з поважанням", переписав і заадресував (Коцюб., І, 1955, 410).

2. Робити опис, перепис всього або великої кількості чого-небудь, вносити до списку всіх або багатьох. Поки генерал переписував своє добро, справився й Мирон (Мирний, І, 1949, 189); Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (Мик., Кадильниця, 1959, 49); Коли Євген Панасович сказав, що треба опитати та переписати всіх неписьменних, Мусій аж прояснів (Речм., Весн. грози, 1961, 40); Цареві мужі переписали купців, які приїхали на торг, а тоді запитали: — Чи всі? (Скл., Святослав, 1959, 139).

3. на кого — що. Письмово заповідати кому-небудь своє майно, власність. Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Март., Тв., 1954, 212); Її молодий чоловік вигнав з власної хати, яку вона, засліплена запізнілим коханням, переписала на його імя (Дмит., Розлука, 1957, 245).

4. перен. Робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній. Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і миготіло ясним полумям. Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Мирний, І, 1954, 317); Мелашка скочила і закрила собою хлопця, сприйнявши рвучкий удар на себе. Нагайка переписала плече.. і смуга по білій полотняній сорочці проступила на підставленому плечі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 20),

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 248.