ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́СЯ, ете́ться, док.
1. Сплітаючись, переплутуватися (про щось гнучке, витке). Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися.. з тину прямо на вулицю (Довж., Зач. Десна, 1957, 461); Тут вже темна соснина почина мішаться з дубом, липою, клениною, усе стає густіше, густіше; дерево переплелось вітами — як те волосся (Стор., І, 1957, 76); * Образно. В маленький будиночок, на даху якого переплелося мереживо щогл, антен і проводів, її не пустили (Ів., Вел. очі, 1956, 14); // Зчіплюватися (про пальці, руки і т. ін.). Дитячі голоски перехрещуються, як стрекотання цвіркунчиків, дитячі руки переплітаються, як павутиння (Григ., Вибр., 1959, 281); Дівчата йшли, переплівшись руками, свіжі після купання, веселі (Минко, Ясні зорі, 1951, 125); // Обвиватися або проростати, пронизуватися чим-небудь гнучким або витким; оплітатися. Все тут, в тих вічних піснях, все тут якесь вогке, приросле, нерухливе. Потік зі срібного став чорним; переплівся чорним корінням (Хотк., II, 1966, 45); // перен., із сл. стежки, дороги і т. ін. Схрещуватися, стикатися. [Бабуся:] Скипів чайок. А гості ваші де ж? [Панащенко:] А гості порозходились. Як дивно Переплітаються шляхи людські (Дмит., Драм. тв., 1958, 379).
2. перен. Змішуючись, поєднуватися з чим-небудь іншим. Делікатні сині пасма диму вилися, як сині стрічки, і переплітались з густими зеленими вербами (Н.-Лев., IV, 1956, 97); // Зливатися (про звуки). Левицький, що мав напрочуд красивий тенор, одразу ж підхопив пісню, і їх голоси полилися, примхливо і мелодійно переплітаючись (Тулуб, В степу.., 1964, 47); Залунали-загули чоловічі баси й тенори, золотими разками переплелися з ними дівчачі сопрано (Дн. Чайка, Тв., 1960, 87); // Непослідовно поєднуватися (про абстрактні поняття). Раз зведена на дорогу загальних тем та оповідань розмова йшла живо.. Особисті пригоди перепліталися з короткими та меткими характеристиками людей (Фр., IV, 1950, 192); Читайте все підряд — там так переплелось Трагічне й радісне з сатирою їдкою (Еллан, І, 1958, 244); // Нерозривно зливатися, об’єднуватися в одне ціле. Непомітно для школярів потекли дні за днями, тижні за тижнями; одні школярські події змінялися на другі, переплітаючись в одне довге школярське свято (Вас., І, 1959, 157); Час Вітчизняної війни поширив тематику пісні. Трагічне і героїчне в ній стали поруч, лірика і пафос переплелися в одне (Мал., Думки.., 1959, 72).
3. тільки недок. Пас. до перепліта́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 254.