ПЕРЕРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перерахува́ти. — Нехай ваші дошки лежать, як у чесного продавця крам: занумеровані, з підмосточками, перераховані (Ле, Міжгір’я, 1953, 454); Житній копався в архіві три дні — і даремно. Серед перерахованих зеленодубівських підпільників імені Незаймая не значилось (Підс., Віч-на-віч, 1962, 38); // перерахо́вано, безос. присудк. сл. Всі вартісні показники в народному господарстві [у зв’язку із зміною масштабу цін] перераховано за співвідношенням: 10 до 1 (Наука.., 3, 1961, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 263.