ПЕРЕРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переряди́ти. — Та й довго ви як загулялися сьогодні, — привітала вона його, вимитого, перерядженого у щоденний одяг (Мирний, IV, 1955, 149); І хоч усі знали, що вона дівка, та переряджена по-хлоп’ячи, та взивали її Іванькою, і жартували з нею (Кв.-Осн., II, 1956, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 271.