ПЕРЕСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пересвяти́ти. Вона [церква] була вже повернута панством на костел, а потім знов козаками на благочесний храм пересвячена (Стар., Облога.., 1961, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 273.