ПЕРЕ́СМУГА, и, ж., рідко. Поперечна смуга. Заходило сонце. Червоними, жовтогарячими, малиновими пересмугами пломенів край обрію (Грим., Незакінч. роман, 1962, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 282.