ПЕРЕСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. перестері́г, регла́, ло́; док., перех.
1. перед чим і без додатка. Попереджати про загрожуючу від кого-, чого-небудь небезпеку. Її перестерігали перед цим подружжям усякі люди (Март., Тв., 1954, 333); [Лесь:] Центральний комітет перестерігає нас перед провокаторами.. Якщо всунеться між нас провокатор, то пропаде ціла організація (Ірчан, І, 1958, 157); Мусить [Левантина] бігти в своє село, перестерегти Струка [про пожежу], перестерегти людей, щоб береглися, щоб запобігли лихові (Гр., II, 1963, 285).
2. діал. Додержуватись чого-небудь. Пані маршалкова строго перестерігала звичаю і етикету (Фр., VII, 1951, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 285.