ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, а, е. Надміру стиглий або зіпсований від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий. Стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (Коцюб., II, 1955, 62); Стеблоплід кольрабі споживають у молодому стані.. Перестиглий стеблоплід грубішає і стає малоїстівним (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 286.