ПЕРЕСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., перех.
1. Строчити, шити строчкою ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Строчити, шити строчкою все або багато чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 289.