ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Сунучись, рухаючись, переміщуватися з одного місця на інше. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі (Коцюб., І, 1955, 219); Довго переміщалися, пересувалися [у вагоні], поки зібралися знайомі до знайомих (Хижняк, Тамара, 1959, 158); В процесі обпилювання плоских поверхень напилок повинен пересовуватися в площині, паралельній оброблюваній поверхні, рівномірно і без коливань (Практ. з машинозн., 1957, 61); Хапався [Славко] рукою за крават, чи не пересунувся на один бік (Март., Тв., 1954, 257); Васьков виліз з кабіни, Варвара пересунулась на його місце (Перв., Дикий мед, 1963, 484).
2. Ідучи, їдучи, пливучи і т. ін., переміщуватися на інше місце, міняти місце перебування. Якби вона приїхала, то потім може б і я ще трохи світа побачила, а то мені самій трудно пересуватися з місця на місце (Л. Укр., V, 1956, 57); Він пересувався у воді дуже швидко (Собко, Скеля.., 1961, 14); Ворог покинув цей край хутора перед вечором і пересунувся на правий бік селища (Багмут, Записки.., 1961, 70).
3. діал. Проходити. Роками лежав цей лист! Десять, дванадцять, до ста разів пересунувся він через Мотрині пальці і ніколи не задержався в них (Вільде, Винен.., 1959, 17); // Уявлятися. Кілька щирих, давно знайомих лиць пересувається передо мною при згадці про татову кузню! (Фр., IV, 1950, 465); В тій хвилі пересунулося переді мною ціле моє житє [життя] (Стеф., III, 1954, 212).
4. тільки недок. Пас. до пересува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 292.