ПЕРЕСУВНИ́Й, а́, е́.
1. Який можна пересувати, переміщувати з одного місця на інше. Ніч. На веранді у пересувному кріслі — Аркадій Петрович Ярцев (Мокр., П’єси, 1959, 220); Внутрішні пересувні стіни, спеціальні конструкції вікон дають можливість збільшувати або зменшувати розмір і навіть кількість кімнат (Знання.., 1, 1965, 11); Пересувний вагончик для відпочинку механізаторів.
2. Який переїжджає, переходить з місця на місце для проведення своєї роботи. Одного разу на станцію Кобеляки приїхав пересувний цирк (Ткач, Арена, 1960, 66); Іскров і Дубченко влаштували на горбі під старою грушею пересувну майстерню (Бойч., Молодість, 1949, 32); Пересувний театр; Пересувна бібліотека.
3. Здатний сунутися, переміщуючись на інше місце. Пересувні морени рухаються разом з льодовиком (Курс заг. геол., 1947, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 292.