ПЕРЕЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перечита́ти. Карпо Нехльода нікому не відмовляв, а навпаки, обіцяв.. Та як тільки прохач зникав за дверима кабінету, його не перечитана заява одразу потрапляла у портфель, як в могилу (Шиян, Баланда, 1957, 146); Була та жовта книга і без оправи, і без перших та останніх сторінок, видно читана і перечитана до того, що навіть сам власник книги боявся до неї доторкуватись (Збан., Сеспель, 1961, 91); Ходив Грицько й марив про те, як колись признаються вони одно одному в коханні, марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (Вас., І, 1959, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 318.