ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж.
1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де предмети другого плану не взяті в масштабі, не відповідають законам лінійної перспективи (Наука.., 6, 1964, 55); // Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об’ємних предметів; об’ємність зображення. Вабить сучасних художників, і живописців, і графіків, площинність і відсутність однолінійної перспективи, характерна для старовинної ікони (Літ. Укр., 20.VI 1967, 3); // Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача. Кіно запозичило з живопису мистецтво композиції, перспективи, світлотіні (Мист. кіно, 1960, 12).
2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину. Перспектива — наука про геометричні способи побудови предмета на площині (Архіт. Рад. Укр., 10, 1940, 42).
3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину. За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (Коцюб., І, 1955, 392); Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (Шер., Перші загони, 1939, 11).
4. перев. мн. перспекти́ви, ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось. — Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним далеких перспектив (Фр., III, 1950, 37); Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом (Смолич, І, 1958, 47); Добровільне об’єднання Української РСР з братніми радянськими республіками відкрило для неї широкі перспективи економічного, політичного і культурного розвитку (Ком. Укр., 6, 1966, 60); // Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього. Теорія Леніна про можливість перемоги соціалізму в одній країні дала пролетаріатові ясну перспективу боротьби (Біогр. Леніна, 1955, 148); Голови колгоспів.. стали мислити творчо, працювати з перспективою,.. впроваджувати у виробництво кращий досвід та надбання науки (Ком. Укр., 12, 1966, 24); — Скажіть, — питаю, — з якими перспективами їхали всі ви з Канади? — Що ж, найсвідоміші їхали таки працювати в комуні (Ірчан, II, 1958, 381); // Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому. Не відкладай надовго вияснення сеї справи, бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже знати свої перспективи (Л. Укр., V, 1956, 379); Нині мусили обходитись.. борщем на обід та яйцями. Завтра чекає нас та ж перспектива (Коцюб., III, 1956, 145).
В істори́чній перспекти́ві — під кутом зору історичного розвитку, в процесі історичного розвитку чого-небудь. Тут [у повісті «Захар Беркут»] ми маємо широкі картини в історичній перспективі (Коцюб., III, 1956, 39); Вона [праця] буде оцінена лише в історичній перспективі (Еллан, II, 1958, 81); У (в) перспекти́ві: а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.). Село [Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі — гарні гори (Коцюб., III, 1956, 176); б) в майбутньому; у дальшому розвитку. Економічний розквіт колгоспного ладу створює умови для поступового зближення, а в перспективі і злиття колгоспної власності з загальнонародною в єдину комуністичну власність (Програма КІІРС, 1961, 67); Він швидко зорієнтувався і побачив той закон глибше, зрозумів його у перспективі (Кучер, Прощай.., 1957, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 332.