ПЕРФОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех.
1. Просвердлювати отвори в якому-небудь матеріалі, гірській породі і т. ін.
2. Пробивати перфоратором отвори на стрічці, картці, кінострічці і т. ін., дотримуючись певної системи. — Коли я перфорував карти, то випадково, очевидно, через втому, допустив кілька помилок (Наука.., 2, 1963, 19).
3. тільки 3 ос. Порушувати цілість стінки якого-небудь порожнистого органа (шлунка, кишечника або якогось іншого органа).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 335.