ПЕРЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., психол. Безпосереднє відображення предметів і явищ об’єктивної дійсності органами чуття. Перцепція відбувається тут [в поетичному творі] так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (Фр., XVI, 1955, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 335.