ПЕ́РШИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику один; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін. Тимченкові цензура дозволила друкувати «Словницю», і перший том (А — О) друкується вже (Коцюб., III, 1956, 156); Та сама хата, що й в першій дії, тільки краще споряджена (Л. Укр., III, 1952, 44); Сагайда пропонував пораненим для безпечності спуститися вниз, на перший поверх, але ніхто з них не згоджувався на це (Гончар, III, 1959, 146); // Уживається як частина складених порядкових числівників. Академію художеств я покинув. А інститут [комерційний] відвідував до тисяча дев’ятсот двадцятого чи двадцять першого року (Довж., І, 1958, 17); // Уживається в датах як назва початкового дня місяця. Настало перше грудня (Бажан, Вибр., 1940, 144); // у знач. ім. пе́рша, шої, ж. Уживається на позначення години, якою починається доба. О першій приходять газети з Москви (Перв., II, 1958, 19); // у знач. ім. пе́рший, шого, ч.; пе́рша, шої, ж. Уживається на позначення об’єкта, який було названо перед іншим або називають на протиставлення іншому. — Троє купців поділитися мали.. Другий мав грошей у два рази більше, ніж перший… (Коцюб., II, 1955, 369); Ми довго стояли, трясучи руки, як це завжди роблять і вороги, і друзі. Перші, щоб замаскувати ворожість, а другі — щоб заховати дружню теплоту (Ю. Янов., II, 1958, 39).
Пе́рше тра́вня; Свя́то Пе́ршого тра́вня — міжнародне революційне свято, день міжнародної солідарності трудящих усього світу, єдності, братерства робітників усіх країн. Вийшла молодість на площі Перше травня зустрічать (Сос., Вибр., 1941, 259).
2. Який передує всім дальшим, наступним. — На завтра рано-рано, чуть зоря, жінки, заливаючись слізьми, прощалися з дітками,.. перший раз потягли на панщину… (Мирний, І, 1949, 194); Екзамен з російської мови прийшов [Улас] тримати з якимсь душевним неспокоєм.. І тому, коли надійшла його черга відповідати і гладенько причесана жінка з вродливим приємним обличчям попросила його до дошки, він зблід і довго не міг сказати першого слова (Тют., Вир, 1964, 55); // тільки мн. Який стоїть на початку в ряді однорідних предметів, явищ і т. ін. Параска і родилась, і зросла у Ратієвському дворі. Перші роки пройшли у розкошах, у достатках (Мирний, IV, 1955, 29); Безмірно любив Річенко, коли вона, провівши легко-легко рукою по волоссі, сідала грати, коли перші вступні акорди розлягалися в сій великій просторій залі (Хотк., І, 1966, 52); Хомі пригадались перші бої під румунськими дотами (Гончар, III, 1959, 418); // Який стоїть, іде, їде і т. ін. попереду інших. Показались перші лави петлюрівців (Довж., І, 1958, 183); Три перші косарі йшли дружно і невтомно (Тют., Вир, 1964, 232).
◊ З пе́ршого по́гляду — одразу ж. Наташа сподобалась йому з першого погляду (Гончар, Людина.., 1960, 201); З пе́ршого сло́ва розумі́ти (зрозумі́ти) кого, що — без пояснень розуміти кого-, що-небудь. Один тебе й з першого слова розуміє.., іншому треба все розтовкмачити (Кучер, Трудна любов, 1960, 5); На пе́рший по́гляд — згідно з первісним враженням, на основі первісного враження від чого-небудь, поверхового ознайомлення з чимсь. Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Мирний, І, 1949, 126); Настрій головнокомандувача [Врангеля] остаточно був зіпсований незначним на перший погляд інцидентом (Гончар, II, 1959, 321); На пе́рших пора́х (поча́тках) — на початку, спочатку, у початковий період. [Загуба:] Тут же свої люди ще лишилися… Допоможуть на перших порах… (Мам., Тв., 1962, 474); Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Хотк., II, 1966, 225).
∆ Пе́рша допомо́га — медична допомога, яку подають до приходу лікаря; комплекс найпростіших невідкладних заходів при нещасних випадках або раптовому захворюванні.
◊ Не пе́рший день (рік) — протягом довгого часу, давно. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами (Л. Укр., II, 1951, 190); — Чуєш, Омеляне, не перший рік ми знаємо один одного (Стельмах, І, 1962, 115); Пе́рше сло́во чиє, за ким — комусь належить початок, почин у якійсь справі, діяльності і т. ін. [Марія:] Ми в цій справі будемо не самі: МТС допоможе. І машинами, і людьми. Але перше слово повинно бути наше (Лев., Марія, 1953, 73); Пе́рший крок; Пе́рші кро́ки див. крок; У пе́рших ряда́х (ла́вах) бу́ти (йти і т. ін.) — вести перед у якій-небудь справі, бути найбільш активним учасником чогось. Радянські письменники йдуть у перших рядах борців за мир у всьому світі (Літ. газ., 4.І 1951, 1).
3. Який виконує яку-небудь дію або є об’єктом дії раніше, ніж усі інші. Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду (Котл., І, 1952, 166); Грицько привітався перший: — Здоров, Чіпко! (Мирний, І, 1949, 272); Ми першого зустріли очима Чайченка: сидів він проти дверей… (Вовчок, І, 1955, 193); Недовго роздумуючи, він іде прямо до вітряка. Кого ж першого зустріне з свого села, і чи пізнають його? (Стельмах, II, 1962, 69).
Брат у пе́рших див. брат.
◊ Не ти (я, ви і т. д.) пе́рший (пе́рша), не ти (я, ви і т. д.) й оста́нній (оста́ння) — те, що випало на долю кого-небудь, не є чимсь особливим, це саме переживали вже й будуть переживати інші. — Не ти, брате, перший, не ти й останній. Повернулися в наші села і хорунжі, і сотники, є й офіцери. Звісно, музикою не стрічали їх, але й до стінки не ставили (Стельмах, II, 1962, 145); Пе́рші пі́вні див. пі́вень.
4. Який не існував до певного моменту, якого не було раніше. — Хочеш, — питаю, — я прочитаю, як бог творив світ і перших людей, як вони жили в раю, як согрішили й що їм було за те? (Мирний, IV, 1955, 338); З кріпаків середньовіччя вийшло вільне населення перших міст (Комун, маніф., 1963, 31); У траві серед яблук-падалок сиділо одне наше дитинча, яке зовсім не розуміло життя. Тримаючи в руках яблуко, воно вперто намагалося вкусити його двома своїми першими зубками (Довж., І, 1958, 66); // Не знаний, не звіданий, не пережитий раніше. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматки (Коцюб., І, 1955, 100); Кращого він нічого не знав у світі за цей перший поцілунок, за ці перші дівочі уста, що пахли весняним квітом і вологістю весни (Стельмах, II, 1962, 352); // Який з’явився найраніше в новому сезоні, році і т. ін. (про явища природи, рослини, плоди, тварин і т. ін.). А би почала перша маківочка бриніти, вже й угледить [Горпина], і зараз вирве й любує єю, не натішиться (Вовчок, І, 1955, 68); Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном (Н.-Лев., II, 1956, 300); Високо в небі наче висів, тріпочучи крильцями, і радісно розливав свої трелі перший жайворонок (Тулуб, В степу.., 1964, 39).
◊ Пе́рша ла́стівка див. ла́стівка1.
5. Який є початковим етапом, нижчою формою чого-небудь; ранній. Перший сон; Перша молодість.
6. Який трапиться або станеться в найближчому майбутньому; найближчий за часом. Відорвати гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря. І легіні тікали.. А коли не вдалося і ставав легінь жовнєрочком, — тікав при першій же можливості (Хотк., II, 1966, 88); Служба в палацах, де потрібно було розважати пихате панство, була чужою для кобзарів — виходців з трудового народу. Тому й не дивно, що вони при першій нагоді залишали її (Мист., 2, 1964, 27); // Який настав або відбувся безпосередньо після чого-небудь. Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Мирний, V, 1955, 399); Першим рухом Марусі, коли вона прийшла до себе, було — тікати (Хотк., II, 1966, 50); // Найближчий у просторі. [Панса:] На першому заулку будуть ждати мої раби (Л. Укр., II, 1951, 460); Розвідка доповідала, що і в першому містечку, і далі противника не виявлено (Гончар, III, 1959, 64).
7. Випадково зустрінутий або взятий без вибору. З жалю та мила звінчалась З першим, хто трапився (Л. Укр., IV, 1954, 87); Вхопивши першого піхотинця, якогось маленького, ластуватого, радісного, Козаков підняв його від землі і щосили притис до своїх грудей (Гончар, III, 1959, 163).
Пе́рший-лі́пший: а) який найраніше трапився, зустрівся і т. ін. Він [Лис Микита] ускочив у першу-ліпшу порожню нору (Фр., IV, 1950, 93); Лишався єдиний вихід: прямувати навпростець, надибати перше-ліпше село і там розпитати про дорогу на станцію (Гур., Друзі.., 1959, 20); б) кожний із великої кількості; який завгодно, будь-який. [Наталя:] У нас перша-ліпша доярка, пастух, сапальниця на буряках може стати людиною, знаменитою на весь світ (Мик., І, 1957, 409); У (в) пе́ршу мить (хвили́ну) — зараз же, одразу ж після чого-небудь. Висунувшись з-під шинелі, Сагайда в першу мить не міг збагнути, де він (Гончар, III, 1959, 78); У пе́ршу че́ргу — перед усім іншим, усіма іншими; насамперед, спочатку. Генерал пропускав своїх у першу чергу (Гончар, III, 1959, 356).
8. Який перевершує всіх інших в якому-небудь відношенні; найбільший, найкращий, найвидатніший і т. ін. В йому [палаці] тепер живе новий хазяїн Пісок, перший дукач на все Гетьманське, перша голова в повіті (Мирний, І, 1949, 415); Першим учнем у класі став Гришко Саранчук (Головко, II, 1957, 262); // Який має найбільше значення; найголовніший. Точка зору життя, практики повинна бути першою і основною точкою зору теорії пізнання (Ленін, 18, 1971, 133); — Ти хочеш, мабуть, щоб ми не поважали першого святого закону товариства, покинули б братів своїх (Довж., І, 1958, 254).
На пе́ршому мі́сці [бу́ти (стоя́ти)]: а) мати найкращі показники в чому-небудь, перевершити усіх інших у чомусь. На першому місці в світі по виробництву кофе стоїть Бразілія; б) бути в центрі чиєї-небудь уваги, бути найголовнішим, найважливішим для когось. У житті Альохіна шахи стояли на першому місці (Наука.., 11, 1967, 72); На пе́ршому пла́ні [бу́ти (перебува́ти і т. ін.)] — бути найголовнішим, найважливішим, привертати найбільшу увагу.
◊ Зі́рка пе́ршої величини́ — видатний, славетний митець і т. ін. Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Роб. газ., 17.IX 1965, 4).
9. муз. Який виконує основну мелодію, партію (про голос, музичний інструмент). Ні, не забуду я про друга, про голос той, що часто чув. Співав я першим, а ти другим, та ти в любові першим був (Сос., II, 1958, 369); Артем — перша скрипка, навіть не поворухнувся, навіть не глянув у бік капельмейстера (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 167).
◊ Гра́ти пе́ршу (головну́) скри́пку див. гра́ти2.
10. діал. Колишній. Усі, хто знав її, — жалкували молоду, тиху молодицю й її дочку малу, згадуючи їх перший талан та балакаючи про біду їх теперішню (Вовчок, І, 1955, 366).
11. Яким починається обід (про рідку страву). У XVIII ст. на Україні дуже поширюються посіви картоплі, яка швидко впроваджується в харчування населення. Її починають широко використовувати для приготування перших і других страв (Укр. страви, 1957, 6); // у знач. ім. пе́рше, шого, с. Рідка страва (суп, борщ і т. ін.), якою починається обід.
12. у знач. вставн. сл. пе́рше, шого, с. Те саме, що по-пе́рше.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 337.