Що oзначає слово - "період"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕРІ́ОД, у, ч.

1. Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін. Програми й статути не пишуться на якісь надто довгі періоди (Еллан, II, 1958, 158); За період, що минув після вересневого Пленуму ЦК КПРС 1953 року, працівники сільського господарства Черкаської області, під керівництвом партійних організацій, добилися значних успіхів в організаційно-господарському зміцненні колгоспів і радгоспів (Ком. Укр., 11, 1959, 11); // Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін. Я поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (Довж., І, 1958, 22); // Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь. Восени вже не буде того періоду нерішучості.., що завжди так томить і мучить всіх (Л. Укр., V, 1956, 409); В період анархії, що настала в Римі після занепаду династії Северів, з Тіри.. був виведений римський гарнізон (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 276).

2. Певна стадія, фаза чого-небудь. Мартенівська плавка складається з кількох самостійних періодів: завалювання скрапу, залізної руди й вапняку, заливання рідкого чавуну, розплавлення цих матеріалів (Наука.., 1, 1957, 8); // Історичний етап у суспільному або культурному розвитку країни, народу, що характеризується визначними подіями, явищами або процесами. З’їзд [XXI] ознаменував вступ нашої Вітчизни в новий період свого розвитку — період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 3).

Вегетаці́йний пері́од див. вегетаці́йний; Ембріона́льний пері́од — початкова стадія розвитку живого організму, коли він перебуває у формі ембріона, зародка. За ембріональний період травні органи поросят досягають відносно доброго розвитку (Свинар., 1956, 216); Інкубаці́йний пері́од — проміжок часу від моменту зараження організму певною хворобою до появи зовнішніх ознак захворювання. Енциклопедія свідчила, що проказа має досить довгий інкубаційний період (Смолич, І, 1958, 88); Пері́од півро́зпаду див. півро́зпад; Пе́рмський пері́од див. пе́рмський.

3. спец. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь регулярно повторюваний процес або рух. Періодом електромагнітних коливань називається найменший проміжок часу, протягом якого напруга на обкладках конденсатора або струм у контурі, змінюючись від деякого свого значення, знову набуває цього значення як за величиною, так і за напрямом (Курс фізики, III, 1956, 226); Період обертання ракети навколо Сонця дорівнюватиме майже 15 нашим місяцям (Наука.., 2, 1959, 10).

4. Геол. Проміжок часу, протягом якого утворилася сукупність відкладів певної геологічної системи; частина ери, що складається з таких проміжків. В Криму вулканічна діяльність відбувалась у юрському періоді мезозойської ери (Про вулкани.., 1955, 16); Понад 150 років точиться суперечка про так званий льодовиковий період, або «страшну зиму», яка.. спіткала нашу планету і залишила на ній глибокі сліди (Знання.., 1, 1966, 4).

5. мат. Група цифр нескінченного десяткового дробу, що весь час повторюються в однаковій послідовності. Чистий періодичний дріб дорівнює такому звичайному дробові, в якого чисельник є період, а знаменник число, позначене цифрою 9, повтореною стільки разів, скільки цифр у періоді (Алг., II, 1957, 103).

6. лінгв. Складна синтаксична побудова, що характеризується докладним викладом думки, має ритмічно завершену інтонацію і становить одне складне або ускладнене багаточленне речення, поширене другорядними членами, підрядними реченнями і т. ін. Характерним прикладом чергування підвищень і знижень голосу є інтонація синтаксичного періоду — складного розгорненого речення з детальним розвитком думки (Худ. чит.., 1955, 120).

7. муз. Невелика закінчена побудова, що складається перев. з двох подібних структурою музичних фраз, які завершуються різними каденціями. Устрій мелодії періодів дум надає цілісну, цілком укінчену в музичному відношенні форму (Іст. укр. музики, 1922, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 325.