ПИВОРІ́З, а, ч., заст. Випивака. [Школяр:] А йдіть до школи, там приїхав якийсь знайомий ваш, неначе дяк. [Шкварковський:] Певно, скиталець із бурси, пиворіз голодний (К.-Карий, II, 1960, 175); На порозі зупиняється високий здоровий і зовсім ще зелений піп, навіть чорна борода і окуляри не можуть приховати його бурсацької молодості. Скинь з нього окуляри, кинь дві розбійницькі іскри в очі — та й матимеш готовий образ дяка-пиворіза (Стельмах, І, 1962, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 350.