ПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Піднімати або виділяти пил з себе, з своєї поверхні. Доріжки [парку] під час дощів не повинні розм’якати, а в суху погоду — пилити (Озелен.. колг. села, 1955, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 352.