ПИСА́К, а́, ч. Металевий інструмент, яким користуються для розписування дерев’яних і керамічних виробів. Для розпису дерев’яних виробів художнім випалюванням.. використовувалися.. саморобні металеві писаки, які нагрівали у вогні (Нар. тв. та етн., 2, 1970, 82); Посуд сохне кілька годин, згодом на ньому рисується орнамент: «пишеться» писаком — негострим цвяхом, закріпленим у дерев’яній ручці (Гуцульська кераміка, 1956, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 358.