ПИСАРЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. писарюва́ти. Пішов у писарі. Високомір’я, низькопоклонство, хабарі!.. Остогидло писарювання мені, оселився дома (Тесл., З книги життя, 1949, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 361.